Баналітет (франц. banalite, від banal, первинне значення — що належить сюзерену), у феодальній Зап. Європі монопольне право феодала вимагати від залежних селян, щоб вони мололи зерно, пекли хліб, давили виноград і так далі виключно на млині, в печі, на виноградному пресі, що належали панові, за що він стягував з селян натуральні побори (мукою, вином і т. д.), або, пізніше, грошові побори — за право здійснювати ці господарські операції у себе удома.
