Бальзак (Balzac) Жан Луї Гез де (1597, Ангулем, — 18.2.1654, там же), французький письменник. Член Французької академії (1636). Походив з дворянської сім'ї. Користувався заступництвом Рішельє, який призначив його державним радником і історіографом Франції. Б. — автор чотирьох трактатів («Государ», 1631, «Старий», 1648, «Християнський Сократ», 1652, і «Арістіпп», 1658, опубл.(опублікований) посмертно), багаточисельних «міркувань», що сприяли виробленню того уявлення про Ін.(Древн) Римі і римській доблесті, яке лежить в основі багатьох трагедій французького класицизму. Трактати Б. і особливо його листи (частина видавництва 1624, останні посмертно) зробили вплив на розвиток французької классицистічеськой прози.
Соч.: Ceuvres, t. 1—2, P., 1665; Ceuvres choisies, v. 1—2, P., 1822.
Літ.: Історія французької літератури, т. 1, М-код.—Л., 1946, с. 379—80; Gui Наumie J. L., Guez de Balzac et la prose frainaise, P., 1927.
