Базільовіч Георгій Дмитрович (26.1.1889, дер.(село) Кріськи Чернігівській губернії, — 3.3.1939), радянський військовий діяч, комкор (1936). Член Комуністичної партії з жовтня 1917. Народився в сім'ї селянина. Закінчив Київське військове училище (1910). Брав участь в 1-ій світовій війні, вищий чин в старій армії — підполковник. Після Лютневої революції 1917 примикав до меншовиків, потім перейшов на сторону більшовиків, був товаришем голови виконкому Особливої армії. З березня 1918 в Червоній Армії, був членом РВС(Реввоєнрада) 8-ій армії; у 1920, командуючи військами Північно-кавказького військового округу, керував ліквідацією врангельовського десанта полковника Назарова. У 1921—22 — для особливих доручень РВС(Реввоєнрада) Р і заступник особливоуповноваженого СНК(Рада Народних Комісарів) по обліку і зосередженню всіх цінностей республіки, очолював роботу по дослідженню засобів усередині країни, в процесі якої були виявлені царські скарби (т.з. Російський діамантовий фонд). У 1925—31 командував військами Московського і Пріволжського військових округів, член Постійної військової наради РВС(Реввоєнрада) СРСР, з 1931 по листопад 1938 секретар Комісії і Комітету оборони СНК(Рада Народних Комісарів) СРСР. Член ЦВК(Центральний виконавський комітет), ВЦИК, депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання. З 1934 член Комісії радянського контролю при СНК(Рада Народних Комісарів) СРСР. Нагороджений орденами Червоного Прапора і Червоної Зірки.
