Базель
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Базель

Базель (йому. Basel; франц.(французький) Bale), місто на крайньому С. Швейцарії, в стику швейцарського і німецького для франко кордонів. Адміністративно прирівняний до напівкантону. Розташований у вузькій долині р. Рейн, при виході його на рівнину, в місці зближення гірських масивів Юри, Шварцвальда, Вогезов. Друге за розміром місто країни. 215,6 тис. жит.(жителі) (1968), у агломерації — з передмістями 358,7 тис. жит.(жителі)

  Історична довідка. Вперше згадується як римське зміцнення Basilia в 374. До 13 ст Би. був вже значним торгівельно-ремісничим центром. Би., городяни якого вели з 12 ст боротьбу з сеньйором міста — єпископом, добився в 14 ст прав імперського міста. Місто поступово підпорядкувало своїй владі сільську округу і став центром обширної території (кантон Би.). У 1501 Би. увійшов до Швейцарської конфедерації. З кінця 15—16 вв.(століття) Б. — один з європейських центрів торгівлі, ремесла і кредитово-лихварських операцій, книгодрукування (І. Фробен ) , гуманізму ( Еразм Роттердамський ) . В 1525 в районі Б. розвернувся селянський рух, підтриманий міською біднотою (було пригнічено до 1526). У 1529 в Би. була проведена реформація. Олігархічно-патриціанський режим у Б. 17—18 вв.(століття) викликав багаточисельні селянські і міські повстання (1653, 1789 і ін.). У 1833 населення сільської частини кантони добилося озброєним шляхом створення самостійної напівкантони Б.-сельский (у цій боротьбі Б.-город спирався на реакційну Сарненськую лігу ) . Би. — місце укладення багатьох міжнародних договорів. У 1869 тут відбувався 4-й конгрес 1-го Інтернаціоналу, в 1912 — конгрес 2-го Інтернаціоналу.

  Економіка. Би. — важливий торговельно-фінансовий центр міжнародного значення. Крупний транспортний вузол, порт на Рейні (початок судноплавства) і каналі Рейн — Рона. Через Би., в основному через його порт, проходіт до 40% всього вивозу і ввезення країни. У Б. — багато швейцарських банок і Банк міжнародних розрахунків. У Б. влаштовуються щорічні промислові ярмарки. У промисловому відношенні Б. поступається Цюріху, проте має важливе значення як центр хімічної, шовкової, фармацевтичної, машинобудівної, електротехнічної промисловості, книгодрукування і книготоргівлі.

  Архітектура. Рейн ділить Би. на дві частини — Великий Би. на лівому, піднесеному березі річки, де знаходяться історичний центр.(центральний) Основні пам'ятники архітектури, зберігаються типові межі старовинного торгівельно-ремісничі міста і Малий Би. (Нове місто) на правом, низовинному березі, де розташовані промислові підприємства. Ці частини зв'язані 5 мостами. До С. від Би. — гавань Хюнінген з портовими спорудами. Серед архітектурних пам'ятників Б.: романо-готічній собор (початий в 1019, будувався до 15 ст), ратуша з фресками 16 ст У 1962—63 побудований комплекс школи мистецтва і ремесел (архітектор Р. Баур) із скульптурними прикрасами Ж. Арпа і ін. У Публічних художніх зборах Би. — багата колекція картин художників Відродження (Х. Хольбейна, Х. Бальдунга), імпресіоністів, скульптурних робіт О. Родена, А. Майоля і ін. Старий в країні університет (1460). Історичний і етнографічний музей.

  Літ.: Wackernagel R., Geschichte der Stadt Basel .Bd 1—3, Basel. 1907—24; Baer С. H., Die Kunstdenkmaler des Kantons Basel-stadt, Bd I, Basel, 1932; Reinhardt H., Das Basler Münster, Basel, 1939.

Базель. Загальний вигляд міста.

Базель. Собор. 1019—15 ст