Еразм Роттердамський
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Еразм Роттердамський

Еразм Роттердамський (Erasmus Roterodamus), Дезідерій (Desiderius) (28.10.1469, Роттердам, — 12.7.1536, Базель), нідерландський учений-гуманіст, письменник, філолог, богослов, видний представник північного Відродження. Освіту здобув в Паризькому університеті (1495—99). Жив у Франції, Англії, Германії, Італії, Швейцарії, користувався всєєвропейським визнанням. Писав на латині, універсальній мові освіченої Європи того часу.

загрузка...

  Вирішальними для формування творчої особи Е. Р. були нідерландський містицизм і гуманістична утворена, а також вплив кружка т.з. оксфордських реформаторів (Дж. Коле і ін.), що закликали до нового, поглибленого, науково-обгрунтованого прочитання священних текстів християнства. Е. Р. здійснив першодруковане видання грецького оригінала Нового заповіту зі своїми обширними коментарями (1517) і власне латинське переведення (у видавництві 1519). Він створив струнку систему нового богослів'я, яке називав «філософією Христа». У цій системі головна увага зосереджується на людині в його відношенні до бога, на етичних зобов'язаннях людини перед богом; проблеми спекулятивного богослів'я (створення світу, первородний гріх, трійкова божества і ін.) обходяться Е. Р. як що не мають життєво важливого значення і принципово не вирішувані. Він став главою течії в гуманізмі, що отримала назву «Християнський гуманізм». Е. Р. виступав проти обмірщенія церкви, культу реліквій, чернечого паразитизму і пустосвятства, бездуховній обрядовості і тому був передвісником Реформації. Але не менш послідовний був він і в неприйнятті фанатизму, жорсткого догматизму і особливо безмежного приниження людини перед богом, характерної для лютеранина; тому він порвав з Лютером, якого раніше підтримував. Його позиція не задовольняла жодну з ворогуючих сторін, він вимушений був бігти з Лувена і з Базеля, рятуючись від релігійного фанатизму лувенських католиків (1521) і церковних реформаторів Базелів (1528).

  З величезної спадщини Е. Р. найбільш відомі «Похвала Дурості» (1509, російське переведення 1960) і «Розмови запросто» (1519—35, російське переведення 1969). Перше вигадування — сатира філософська, друге — по перевазі побутова, але обидва побудовані на загальному фундаменті: переконаності в суперечності всього сущого і хисткості рубежу між протилежностями. Пані Дурість, що співає хвалу собі самій, легко обертається мудрістю, самовдоволена знатність — тупою низькістю, безмежна влада — гіршим рабством, тому дорогоцінним правилом життя стає заклик «нічого понад міру!». У цій переконаності — суть ідейної позиції Е. Р., що виявляється і в інших його творах. Сб. «Прислів'я» («Adagia», 1500) включає вислови і приказки античних письменників з коментарями.

  Публіцистічна велика частина педагогічних, етично-повчальних, богословських вигадувань Е. Р.: антілютеровський трактат «Про свободу волі» (1524), «Про гідне виховання дітей з перших років життя» (1529) і ін. Збереглося обширне листування Е. Р., який був великим майстром епістолярного жанру.

  Соч.: Opera omnia..., t. 1—4, Amst., 1971—73; Opus epistolarum... denuo recognitum... per P. S. Alien, t. 1—12, Oxonii, 1906—58.

  Літ.: Маркиш С. П., Знайомство з Еразмом з Роттердама, М., 1971; Смірін М. М., Про політичну концепцію Еразма Роттердамського, в збірці: Щорічник німецької історії 1972, М., 1973; Smith P., Erasmus, N. Y., 1962; Huizinga J., Erasmus, 5 ed., Haarlem, 1958; Tracy J., Erasmus — the growth of а mind, Gen., 1972.

Еразм Ротердамський. Портрет роботи А. Дюрера. 1526.