Баді Аз-заман (прізвисько, буквально — «диво епохи»; справжнє ім'я Ахмед ібн аль-Хусейн аль-Хамадані) (969, Хамадан, — 1007, Герат), арабський письменник. Подорожував по містах Ірану і Ср. Азії. Б. створив літературний жанр макаму . Його маками, що змальовують сценки з міського життя і написані рітмізованной прозою (садж), складають єдиний цикл, в якому діють два герої, — дотепний шахрай Абу-ль-Фатх і спостерігач-розповідач Іса ібн Хишам. Головний герой виступає кожного разу в новій ситуації і в різних ролях: жебрака, лікаря, судді і тому подібне Б. черпав сюжети і матеріал з міського фольклору. Його маками надавали вплив на арабських письменників аж до початку 20 ст Би. — автор послань і віршів, блискучий перекладач з перської мови.
Соч.: Расаїл, Каїр, 1928; Диван, Каїр, 1903; аль-Макамат, Бейрут, 1957; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Маками, в збірці: Східна новела, М., 1963, с. 114—121; у франц.(французький) пер.(переведення) — Badi az-zaman al-hamazani, Maqamat, trad. et commente par R. Blachere et R. Masnou, P., 1956.
Літ.: Фільштінський І. М., Арабська класична література, М., 1965; аль-Фахурі Х., Історія арабської літератури, т. 2, М., 1961; Марун Аббуд, Баді Аз-заман аль-Хамазані, Каїр, 1954; Мустафа аш-Шака, Баді Аз-заман аль-Хамазані Каїр, 1959.