Багратіоні Іоан (16.5.1768 — 15.2.1830), грузинський письменник, просвітитель, син останнього грузинського царя Георгія XII. Після приєднання Грузії до Росії (1801) жив в Петербурзі. Основне вигадування Б. — своєрідна тритомна енциклопедія «Калмасоба» (1813—28, русявий.(російський) пер.(переведення) — «Калмасоба, або Ходіння по збору», 1945). Написана в жанрі подорожі витонченою і доступною мовою, «Калмасоба» повідомляє відомості з різних областей знання, залучаючи обширний історико-філософський матеріал. Суспільно-політичні ідеї сконцентровані в цьому вигадуванні Б. довкола основної теми — незалежність Грузії і необхідність поліпшення існуючих класових стосунків. Би. висміював неуцтво і деспотизм церковних і світських феодалів — головним винуватців страждань батьківщини; основна дорога до процвітання Грузії Б. бачив в перевихованні знаті у дусі ідей Освіти. Примикаючи в цілому до неоплатонізму І. Петріци, Би. тяжів до емпіризму, матеріалістично інтерпретував окремі питання логіки. Соціальні і філософські погляди Б. викладені також в неопублікованих трактатах «О врегулюванні державного правління» (1799) і «Сили духу» (1824), в передмові і примітках до його переведення (з російської мови) «Логіки» Е. Кондільяка .
Літ.: Каландарішвілі Р. М., Нариси по історії логіки в Грузії, [2 видавництва], Тб., 1955; Хаханов А. С., Нариси по історії грузинської словесності, ст 3, М., 1901, с. 344-45.
