Баграмян Іван Христофорович [р. 20.11(2.12) .1897, Елізаветполь, нині Кировабад Азербайджанської РСР], Маршал Радянського Союза (11.3.1955), Герою Радянського Союза (29.7.1944). Член КПРС з 1941. Народився в сім'ї ж.-д.(железнодорожний) робітника, за національністю вірменин. З 1915 в армії, закінчив школу прапорщиків (1917). У грудні 1920 добровільно вступив в Червону Армію, учасник Громадянської війни. Закінчив каваллерійськие курси удосконалення комскладу (1925), курси удосконалення вищого нач. складу (1931), Військову академію ним. Фрунзе (1934) і Академію Генштабу (1938). З вересня 1940 начальник оперативного відділу штабу армії і округу. На початку Великої Вітчизняної війни начальник оперативного відділу штабу Південно-західного фронту, начальник оперативної групи Південно-західного напряму і начальник штабу Південно-західного фронту. З липня 1942 командував армією, з листопада 1943 військами 1-го Прибалтійського фронту (з березня 1945 Земландськая група військ), з квітня 1945 військами 3-го Білоруського фронту. Війська під командуванням Би. активно брали участь в розгромі німецько-фашистських військ на Курській дузі, в Білоруській, Прибалтійській, Східно-прусській і ін. операціях і в опануванні фортеці Кенігсберг. Після війни командував військами Прибалтійського військового округу, з 1954 головний інспектор Міністерства оборони, заступник міністра оборони, в 1956—58 начальник Військової академії Генштабу, з 1958 заступник міністра оборони, начальник тилу Озброєних Сил. З квітня 1968 генеральний інспектор групи генеральних інспекторів. Кандидат в члени ЦК КПРС з 1952, член ЦК КПРС з 1961. Депутат Верховної Ради СРСР 2—7-го скликань. Нагороджений 5 орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, 3 орденами Червоного Прапора, 2 орденами Суворова 1-ій мірі, орденом Кутузова 1-ої міри, польськими і монгольськими орденами, а також медалями.
