Бабезіози, бабезієллези, кровепаразітарниє хвороби тварин, що викликаються бабезіямі (бабезієлламі). Найбільше ветеринарне значення мають Би. рогатої худоби. Вони поширені в країнах Європи, Африки і Азії в межах ареалу пасовищних кліщів. У СРСР — головним чином на півночі, заході і півдні Європейської частини і в Ср. Азії. Збудник Би. передається через укуси пасовищних кліщів. В хворих різко підвищується температура тіла, вони пригноблювані, замки чергуються з проносами. Тварини швидко худнуть. Удої корів знижуються на 80%. Молоко стає жовтим, інколи червонуватим, гірким на смак. На 2—3-й день хвороби мочивши хворих набуває темно-вишневого забарвлення. Вівці абортують. Тривалість хвороби 4—8 днів. Смертельність у корів досягає 40%, у овець і кіз до 80% від числа хворих. Тварини, що перехворіли, протягом 2— 3 років несприйнятливі до повторного зараженню.
Хороший лікувальний ефект дають гемоспорідін, акаприн і ін. Хворим твариною надається повний спокій, їх забезпечують зеленими і соковитими кормами. Профілактика: знищення кліщів на тваринах і пасовищах.
Літ.: Шевцов А. А., Ветеринарна паразитологія, М., 1965; Колабський Н. А., Бабезіози, в кн.: Ветеринарна енциклопедія, т. 1, М., 1968.
