Ахвердов Абдуррагим Асадбекогли
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ахвердов Абдуррагим Асадбекогли

Ахвердов Абдуррагим Асадбекогли [16 (28) .5.1870, Шуша, — 12.12.1933, Баку], азербайджанський радянський письменник, заслуженого на діяча мистецтв Азербайджанської РСР. Народився в сім'ї поміщика. Вчився в Петербурзькому університеті. З 1899 в Шуше, Баку, Агдаме брав участь в суспільно-культурному житті. Ставив на сцені свої п'єси, в яких висміював відсталість («Нещасний хлопець», 1900), викривав деспотизм («Ага Мухаммедшах Каджар»). У журналі «Молла Насреддін» друкував розповіді і фейлетони («Листи з пекла», «Бомба», «Подорож Мозаланбека», «Мої олені»), що критикують феодально-буржуазне суспільство. П'єси, написані в роки Радянської влади, присвячені актуальним проблемам («Старе покоління», «В тіні дерева», «Свято жінок» і ін.). А. — автор короткого нарису історії азербайджанського театру (1924). Перекладав азербайджанською мовою вигадування В. Шекспіра, Ф. Шиллера, Вольтера, Е. Золя, розповіді М. Горького, А. П. Чехова, Ст Р. Короленко.

  Соч.: Сечилміш есерлері, ч. 1—2, Баки, 1956—57; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Вибране, М., 1956; Листи з пекла. Ізбр. проїзв.(твір), М., 1960.

  Літ.: Мамедов До., Абдуррагимбек Ахвердов, Би., 1959.