Аткай (сьогодення ім'я і прізвище Аткай Акимовіч Аджаматов) [р. 14(27) .6.1910, с. Едерей-аул, нині Хасавюртівського району Дагестанської АССР], кумикський радянський письменник. Закінчив Вищі літературні курси при Літературному інституті ним. М. Горького (1963). Перші вірші опубліковані в 1927. Автор поеми «Вогонь по приватній власності» (1933). Повість «Тупау» (1934) піднімає проблеми виховання нової людини. Автор драм «Ансар» (1940) «Сталевий капкан» (1942), «Міст дружби» (1964), повістей «В кумикськой степу» (1953), «Побратими» (1960) — про героїзм і патріотизм горців в дні війни, поем «Рабіат» (1957), «Оленячі роги» (1958), збірка віршів «Чудотворні руки» (1966). Пише і для дітей. Публікує твори кумикського фольклору. Перевів ряд творів Н. Ст Гоголя, А. П. Чехова, Л. Н. Толстого, М. Горького. Нагороджений орденом «Знак Шани» і медалями.
Соч.: К'айнар юреклер Махачкала, 1964; С'рали к'оллар, Махачкала, 1966; у русявий.(російський) пер.(переведення) — В кумикськой степу, Махачкала, 1960.
Літ.: Історія дагестанської радянської літератури, т. 1—2, Махачкала, 1967; Кумикський письменник Аткай (рекомендаційний покажчик літератури), Махачкала, 1958.
