Атлант (міфол.)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Атлант (міфол.)

атлант, в старогрецькій міфології титан, небесне зведення, що тримає на своїх плечах, за наказом зевса в покарання за участь в боротьбі титанів проти богів.

  А. у архітектурі — чоловіча статуя, що підтримує перекриття будівлі, портика, балкон і так далі А. відомі з античної епохи (храм зевса Олімпійського в Акраганте, нині Агріджекто, Італія, 5 ст до н. е.(наша ера)), набули поширення в архітектурі 17 — початку 20 вв.(століття) (А. ратуші в Тулоні, Франція, 1656—57, скульптор П. Пюже; А. портика Нового Ермітажу в Ленінграді, 1844—49, скульптор А. І. Теребенев).  

атлант, що підтримує балкон ратуші в Тулоні. 1656—57. Скульптор П. Пюже.