Ата Саліх
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ата Саліх

Ата Саліх (р. 1908, с. Шорден, біля р. Мари), туркменський радянський народний поет. Член КПРС з 1941. Народився в сім'ї селянина-бідняка. З 3 років втратив зір. Перші поетичні досліди відносяться до 1919. У своїх віршах оспівував партію («Більшовик непереможний, друзі!», 1920), соціалістичну працю («Не втрачу ні грама», 1936), виступав проти пережитків минулого («Перестаньте! «, 1935). У роки Великої Вітчизняної війни створив багато віршів і пісень, пройнятих патріотизмом. Післявоєнні вигадування присвячені мирній праці, дружбі народів, викриттю паліїв війни (лірична поема «Слово від чистого серця», 1947). А. С. — зачинає жанру байки в туркменській літературі («Лев і лисиця», 1945; «Сміх гарбуза», 1955; «Шакал і півень», 1955).

  Соч.: Сайланан есерлер, Ашгабат, 1960; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Ізбр. вірші, Аш., 1954.

  Літ.: Карриєв С., Творчість народного шахира Ата Саліха, Аш., 1949; Туркмен рада едебіятинин, тарихи боюнча нарис, біла. 2, Ашгабат, 1958.

  Ш. Ташлієв.