Астроспектроскопія
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Астроспектроскопія

Астроспектроскопія, область астрофізики, що включає вивчення спектрів небесних тіл з метою пізнання фізичної природи Сонця, зірок, планет, туманностей, міжзоряної речовини і т. п., а також їх руху в просторі. У вузькому сенсі слова А. — розділ практичної астрофізики, що займається лише дослідженням руху небесних тіл або окремих їх частин по променю зору на підставі вимірів зсуву спектральних ліній, обумовлених ефектом Доплера. У завдання А. входить здобуття спектрів за допомогою астроспектрографів, виміри точних значень довжин хвиль спектральних ліній, а також оцінка і виміри інтенсивності різних утворень в спектрі. Розподіл енергії в спектрах складає предмет астроспектрофотометрії . За результатами аналізу особливостей спектрів небесних тіл можна судити про всілякі фізичні явища, що відбуваються на них. Внутрішній рух газових мас, а також осьове обертання Сонця, планет, туманностей, галактик обумовлюють відмінності променевих швидкостей в різних частинах видимого їх зображення. Стосовно зірок, що дають точкове зображення, осьове обертання виявляється в розширенні спектральних ліній, які при цьому стають фотометрично неглибокими. Сильна турбулентність в атмосфері зірки приводить до розширення спектральних ліній без істотного ослабіння їх інтенсивності. Періодичні коливання спектральних ліній біля свого середнього положення в спектрі зірки вказують на те, що ця зірка є тісною подвійною системою (див. Подвійні зірки ) .

загрузка...

  Аналіз інтенсивності і фотометричного профілю спектральних ліній дозволяє судити про іонізаційному поляганні хімічних елементів в зоряних атмосферах, про хімічний склад, температуру в атмосферах зірок, про тиск, зокрема — електронному, в них. Різна поведінка ліній різних елементів на різних рівнях іонізації дозволяє поглибити спектральну класифікацію обліком газового тиску в атмосферах зірок, що нерозривно пов'язане з їх розмірами і светімостямі, тобто приводить до двовимірної спектральній класифікації зірок . Додаток поляризаційних приладів до спектрального аналізу Сонця і зірок дає можливість вивчати магнітні поля зірок, зазвичай змінні.

  З допомогою А. визначають також хімічний склад (в т.ч. ізотопний) атмосфер планет. Аналіз молекулярних смуг поглинання дозволяє визначати температуру і тиск в атмосферах планет. Див. також Спектроскопія .

 

  Літ.: Мартинов Д. Я., Курс загальної астрофізики, М., 1965; Теорія зоряних спектрів, М., 1966.

  Д. Я. Мартинов.