Астрологія
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Астрологія

Астрологія (від астро... і греч.(грецький) logos — учення), помилкове учення, згідно з яким по розташуванню небесних світил, головним чином планет, нібито можливо передбачати результат дій, що робляться, а також майбутнє окремих людей і цілих народів. А. виникла в глибокій старовині в результаті обожнювання небесних світил і загадкових для древніх людей небесних явищ — таких, як рух планет, Місяці, Сонця, затьмарення і тому подібне Багато явищ природи, від яких залежало життя суспільства (наприклад, зміна дня і ночі, зміна пір року, настання зручних для полювання і випасу худоби періодів року, розливи річок, що визначають терміни землеробських робіт, і так далі), пов'язано із закономірностями обертання Землі довкола осі і звернення її довкола Сонця. Від цих же рухів залежать і видимі переміщення небесних світил протягом доби і роки. Що здається причинний зв'язок між положеннями небесних світил і явищами природи і породила ідею про надприродний вплив небесних світил на життя людей.

  В давнину А. отримала значний розвиток в Ассірії, Вавілоні, Єгипті, Китаї, Індії, Греції, Римі. Семи планетам древніх, а саме — Сонцю, Місяцю, Меркурію, Венері, Марсу, Юпітеру і Сатурну — приписувався вплив на долю людей. На підставі їх взаємного розташування і положення відносне 12 «будинків» (сузір'їв) і частин горизонту у момент народження людини складався гороскоп, нібито що визначав його долю. Гороскоп складали і для моменту передбачуваної дії (наприклад, битви). А., не дивлячись на свою помилковість, об'єктивно стимулювала на певному етапі розвиток наглядової астрономії. В середні віки в Зап. Європі набула поширення астрологічна метеорологія — передбачення погоди за допомогою астрологічних методів.

  Вчення Коперника про геліоцентричну системі світу зумовило занепад А. Однако вона до теперішнього часу поширена у ряді капіталістичних країн, де є астрологічні суспільства, видаються журнали по А. і тому подібне

  Літ.: Гурев Р. А., Астрологія і релігія, М., 1940; Böttcher Н. М., Sterne, Schicksal und Propheten. Dreissigtausend jahre Astrologie, Münch., 1965.

  Н. П. Ерпильов.