Астраханське козаче військо, створене в 1817 з козаків Нижнього Поволжья, що несли сторожову службу на Волзі з часу приєднання Астрахані до Росії (1556). У 1737 в Астрахані була сформована трьохсота команда для конвоювання кур'єрів, пошти і караульної служби, реорганізована 28 березня 1750 в Астраханський п'ятисотенний полк, який був розселений по правом берегу Волги від Астрахані до Чорного Яру. На початку 19 ст до полку приєднали царіцинськую, камишинськую, саратовську козачі команди, залишки волжських козаків, деяка кількість калмиків і татар. У 1817 полк, що складався з 16 сотень, був реорганізований в трьохполкове А. до. ст У 1833 було вилучене з ведення Кавказького корпусу і підпорядковане астраханському губернаторові як наказному отаманові. У 1872 розділено на 2 відділи і замість 3 засновано 1 кінний полк.(полковник) А. до. ст займало 4 станиці при рр. Царіцине, Саратові, Чорному і Червоному Ярах, 16 юртових станиць і 57 хуторів, земельний фонд складав 808 тис. дес.(десятина), у тому числі в станиць 706 тис. дес.(десятина) Населення — близько 40 тис. чіл. (1916). У мирний час виставляло 1 кінний полк (4 сотні) і 1 гвардійський взвод, у військовий час — 3 кінних полиця (12 сотень),1 гвардійський взвод, 1 батарею, 1 особливу і 1 запасну сотні (всього 2,6 тис. чіл.). Брало участь у Вітчизняній війні 1812 російсько-турецьких війнах 19 ст і 1-ій світовій війні. Під час Громадянської війни значна частина А. до. ст перейшла на сторону контрреволюції і брала участь в настанні на Астрахань, в жовтні — листопаді 1919 білогвардійці під Астраханню були розбиті, а в 1920 А. до. ст остаточно ліквідовано.
