Архітектурна акустика, акустика приміщень, область акустики, що вивчає поширення звукових хвиль в приміщенні, віддзеркалення і поглинання їх поверхнями, вплив відбитих хвиль на чутність мови і музики. Метою досліджень служить створення прийомів проектування залів (театральних, концертних, лекційних, радіостудій і т. п.) із заздалегідь передбаченими хорошими умовами чутності.
В закритих приміщеннях більш або менш значного об'єму слухач сприймає, окрім прямого звуку, ще і ряд його повторень, що запізнюються, обумовлених віддзеркаленнями від обмежуючих поверхонь і швидко наступних один за одним. Унаслідок поглинання звукової енергії при кожному віддзеркаленні і в процесі її поширення ці повторення ослабляються тим сильніше, чим більше їх запізнювання відносно прямого звуку. Після виключення джерела звуку кількість відбитої енергії в приміщенні убуває до тих пір, поки вона не буде поглинена; це поступове загасання звуку називається реверберацією . Тривалість реверберації є найважливішим чинником, що визначає акустичну якість залів. При надмірно повільному загасанні звучання мови і музики виявляється недостатньо чітким, при короткій реверберації мова звучить дуже глухо, а музичні звучання втрачає злита і виразність. Навіть при оптимальній реверберації на акустичну оцінку залу впливають розподіли часів приходу ранніх, інтенсивніших віддзеркалень, а також і напрями, по яких вони досягають слухача. Найбільш сприятливі умови різні не лише для мови і музики, але і для музичних творів різного характеру (камерна, естрадна, симфонічна музика). Тому акустичне проектування концертних залів (вибір форми, розміщення слухачів, обробка тих, що обмежують поверхонь розсіюючими і поглинаючими конструкціями, вживання підвісних відбивачів і так далі) незрідка вимагає компромісних рішень. У залах великої місткості умови чутності можуть бути покращувані вживанням електроакустичних систем посилення і штучної реверберації; видатним прикладом електроакустично оснащеного залу універсального призначення (конгреси, концерти, опера, звуковий кінопоказ) може служити великий (6000 місць) зал Палацу з'їздів в Московському Кремлі.
Раніше в склад А. а. включали питання ізоляції приміщень від проникаючих ззовні звуків; тепер ці проблеми виділилися в самостійну область — будівельну акустику . Методами А. а. користуються також в техніці боротьби з шумом в приміщеннях.
В А. а. розрізняють строгішу хвилеву теорію і менш строгу, але зручнішу для технічних розрахунків геометричну, в якій напрям поширення і кордону основної частини потоку звукової енергії, переносимої падаючими на перешкоду або відбитими звуковими хвилями, змальовують прямими променями. Геометричні вистави тим більше правомірні, чим менше довжина звукової хвилі в порівнянні з розмірами перешкоди.
Сучасна А. а. веде початок від робіт американського ученого В. Себіна, що показав в останньому десятилітті 19 ст що в замкнутому приміщенні послідовні багатократні і при цьому поступово слабшаючі віддзеркалення зливаються в плавно затухаючий гул, супроводжуючий кожен звук (т.з. реверберація), що випромінює, причому швидкість загасання є істотним показником умов чутності. Приклади вживання акустичних знань в будівництві знаходять у відкритих театрах Древньої Греції і Риму.
Акустичні випробування приміщень засновані на електричних вимірах звукового сигналу, що приймається в приміщенні мікрофоном, і полягають у визначенні рівномірності розподілу звуку в просторі і в дослідженні загасання відгомону в часі. Поряд з випробуваннями залів в натурі все більше поширення знаходять випробування малих моделей, що дозволяє своєчасно уникнути помилок при проектуванні нових залів і знаходити способи виправлення дефектів що вже існують.
Управління акустичними умовами в приміщенні здійснюється шляхом установки щитів, що відображають, і регулювання кількості звукопоглинальних матеріалів, що розміщуються на поверхнях. Теорія звукопоглинання і методи його виміру також відносяться к А. а. Все більше поширюється вживання електроакустичної апаратури для звукопідсилення і для створення штучної реверберації. Електроакустичними способами імітації відгомону приміщення користуються також в лабораторній практиці.
Літ.: Ганус До., Архітектурна акустика, пер.(переведення) з йому.(німецький), М., 1963; Інгерельов Ф., Акустика в сучасній будівельній практиці, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1957.
