Археологічні з'їзди, з'їзди археологів Росії. Проводилися в різних містах, причому в тематиці їх переважали доповіді, пов'язані з історією і археологією краю, де проводився з'їзд. А. с. випускали «Праці», де друкувалися доповіді і звіти про археологічні роботи. А. с. відбулися: 1-й — в Москві в 1869, 2-й — в Петербурзі в 1871, 3-й — в Києві в 1874, 4-й — в Казані в 1877, 5-й — в Тіфлісе в 1881, 6-й — в Одесі в 1884, 7-й — в Ярославлі у 1887, 8-й — в Москві в 1890, 9-й — у Вільне в 1893, 10-й — в Ризі в 1896, 11-й — в Києві в 1899, 12-й — в Харкові в 1902, 13-й — в Екатерінославе в 1905, 14-й — в Чернігові в 1908, 15-й — в Новгороді в 1911, 16-й А. с., намічений на 1914 в Пскові, не відбувся у зв'язку з 1-ою світовою війною, що почалася.
Перед скликанням кожного з'їзду проводилися посилені археологічні роботи в тому краю, де намічався з'їзд. До з'їздам створювалися археологічні виставки, влаштовувалися археологічні екскурсії і експедиції. З'їзди залучали зазвичай декілька сотів учасників. Засідання тривали близько двох тижнів одночасно по декількох відділеннях. Окрім питань власне археологічних, на з'їздах ставилися доповіді по історичній географії, етнографії, історії мистецтва, історії мови і писемності, по нумізматиці і тому подібне А. с. сприяли розвитку археологічної і історичної науки в Росії і поширенню інтересу до археологічних пам'ятників в широких кругах суспільства.
В СРСР роль А. с. грають щорічні сесії Відділення історії АН(Академія наук) СРСР, пленуми Інституту археології АН(Академія наук) СРСР, присвячені підсумкам польових досліджень. На сесіях і пленумах ставляться доповіді за підсумками робіт археологічних експедицій, проблемам археології, влаштовуються виставки археологічних матеріалів. У роботах сесій беруть участь археологи всіх союзних республік.
