1) місце розташування матеріальної частини артилерії у військових частинах для зберігання її в установленому порядку, що забезпечує бойову готовність, найкращий відхід і зручність користування нею. А. п. може бути постійна (при казармовому або табірному розташуванні артилерії) і польова, призначена для розташування артилерія в польових умовах.
2) Підрозділ, що виконував функції підвезення і зберігання боєприпасів. В даний час в радянській артилерії таких підрозділів немає.
3) Сукупність матеріальної частини артилерії і засобів тяги військової частини. 4) У дореволюційній російській армії — військова (артилерійська) тилова частина, призначена для забезпечення артилерії боєприпасами, військового ремонту матеріальної частини в мирний і військовий час. Ці А. п. ділилися на польових (легені гірські, мортири і важкі) з рухливим складом, що дозволяє їм слідувати за військами, і місцеві — без рухливого складу.
