Артилерійське настання, сукупність бойових дій артилерії в настанні. Поняття А. н. виникло в Радянській Армії в ході Великої Вітчизняної війни і було закріплене в Бойовому статуті піхоти (чч. 1 і 2, 1942). А. н. мало на меті добитися безперервності участі артилерії в бою, тісної взаємодії її з піхотою і танками, безперервності і одночасності придушення противника на максимально велику глибину його оборони. А. н. підрозділялося на три періоди: підготовка атаки, підтримка атаки і забезпечення дій піхоти і танків в глибині оборони противника. Підготовка атаки здійснювалася масованими вогневими ударами на всю тактичну глибину (8—10 км. ) оборони противника; підтримка атаки одинарним або подвійним вогневим валом, послідовним зосередженням вогню по заздалегідь намічених цілях або вживанням цих двох видів вогню разом; забезпечення дій піхоти і танків вогнем і маневром артилерійських засобів аж до виконання поставлених бойових завдань. За наявності в обороні противника особливо міцних оборонних споруд, які не можна було зруйнувати в ході артилерійської підготовки, призначався ще і попередній період руйнування, що продовжувався протягом декількох годинників і навіть доби. В даний час замість А. н. передбачають проведення вогневої підготовки настання і вогневої підтримки. Див. також Артилерійське забезпечення .
