Арсеніди природні, група мінералів, що представляють з'єднання металів Fe, Ni, З, а також Pt і Cu з миш'яком. А. п. кристалізуються в різних системах — гексагональною (моддеріт Coas, нікелін Nias і ін.); кубічною (домейкит Cu 3 As, сперреліт: Ptas 2 і ськуттерудіт Coas 3 ); ромбічною [леллінгит Feas 2 , саффлоріт (З, Fe) As 2 , раммельсбергит Nias 2 і ін.] тетрагоном (м-код аухеріт Ni 3 As 2 ). Крісталлохимічеськи А. п. відносяться до типа координаційних і острівних структур. Утворюють як прості арсеніди, так і діарсеніди із спареним аніоном типа As 2 4- в структурі. Для А. п. характерний ізоморфізм Ni, З і Fe. Щільність А. п. від 5500—6000 до 10 500 кг/м-код 3 . Твердість за мінералогічною шкалою 4,0—6,5. Вони непрозорі, з металевим блиском. А. п. зрідка зустрічаються в магматичних родовищах, пов'язаних з основними і ультраосновнимі породами. Найчастіше зустрічаються в гидротермальних родовищах кобальтової для нікелю і кобальтової для срібного нікелю формацій. Леллінгит в значних кількостях спостерігається в арсенопірітових і в олов'яно-миш'якових родовищах. Окремі мінералогічні знахідки А. п. наголошуються в залізорудних, в золоторудних і свинцево-цинкових родовищах. А. п. грають істотну роль у складі багаточисельних родовищ металевих корисних копалини і служать джерелом для здобуття нікелю, кобальту, платини і миш'яку. При окисленні переходять в арсенати.
Літ.: Ферсман А. Е., Вибрані праці, т. 5, М., 1959; Мінерали. Довідник, т. 1, М., 1960.
