Аррасськая унія, об'єднання валлонських провінцій Нідерландів (Ено, Артуа, Дуе), оформлене договором 6 січня 1579 в Аррасе (провінція Артуа); пізніше к А. в. приєдналися Лілль, Орши і ін. Поміщена за ініціативою реакційного католицького валлонського дворянства, озлобленого успіхами нідерландській буржуазній революції 16 століть . Передбачала дотримання статей Гентського заспокоєння (1576), недоторканість католицизму (що визнавався єдиною дозволеною релігією), збереження суверенітету Філіппа II Іспанського над Нідерландами за умови дотримання ним привілеїв нідерландського дворянства і ін. 17 травня 1579 був підписаний офіційний договір з іспанським намісником Олександром Фарнезе, такого, що відновив на цих умовах владу Філіппа II над валлонськими провінціями, що фактично відклалися т.ч. від революційних провінцій. Революційні провінції Півночі відповіли на А. в. висновком Утрехтськой унії (1579).
