Арбітраж зовнішньоторговельний, орган, що здійснює розгляд цивільних справ в області зовнішньої торгівлі. Діє як третейський суд, тобто складається з осіб, вибраних сторонами (третейських суддів, арбітрів), і вирішує спори в межах компетенції, заснованої на угоді сторін. На відміну від арбітражу міжнародного, який розглядає спори між державами на основі принципів і норм міжнародного права, А. ст, як правило, — національний правовий інститут, в який звертаються не держави, а юридичні особи (організації, установи і т. п.). Домовленість про передачу справи в А. ст може бути оформлена сторонами у вигляді третейського запису (угода про арбітражний розгляд, поміщена сторонами по вже виниклій суперечці) або арбітражної обмовки (обмовки про арбітраж або арбітражної клаузули), що включається в операцію що є угодою про дозвіл в арбітражному порядку можливих суперечок по даній операції. У капіталістичних країнах обмовка про розгляд суперечок у визначеному А. ст незрідка включається монополістичними підприємствами в тих, що розробляються і нав'язувані ними клієнтурі типові договори (т.з. формуляри), у зв'язку з чим ці обмовки по суті втрачають договірний характер.
А. ст може бути утворений для дозволу якого-небудь конкретної суперечки (т.з. випадковий, ізольований арбітраж — арбітраж ad hoc) або як постійний третейського суду, що діє (інституційний арбітраж).
В СРСР що постійно діють А. ст, що розбирають спори в області зовнішньої торгівлі, є громадські організації, що полягають при Всесоюзній торгівельній палаті; Зовнішньоторговельна арбітражна комісія (ВТАК) і Морська арбітражна комісія (МАК). Що постійно діють А. ст створені у всіх європейських соціалістичних країнах, а в 1959 торгівельних палат ГДР(Німецька Демократична Республіка), Польщі і Чехословакії створили в Гдині (Польща) Міжнародний морський і річковий арбітраж, що розглядає цивільно-правові спори, що виникають у зв'язку з міжнародним судноплавством на морських, річкових або інших внутрідержавних водних дорогах.
В капіталістичних країнах до найбільших арбітражних установ, що монополізували арбітражну справу, відноситься Американська асоціація арбітражу (ААА), створена в 1926 в Нью-Йорку. ААА прагне до розширення сфери свого впливу і за кордоном. З цією метою на користь американського монополістичного капіталу нею утворені міжамериканські і канадо-амеріканські системи арбітражу. В області морського транспорту одним з найбільш впливових арбітражів є арбітраж при Суспільстві Ллойда — т.з. Арбітраж Ллойда в Лондоні, що розглядає на основі норм англійського права спори про встановлення розміру рятувальної винагороди і про відшкодування шкоди при зіткненні судів в морі.
А. ст грають важливу роль в міжнародному торгівельному звороті. Основні принципи діяльності А. ст встановлені Конвенцією про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень, увязненої в Нью-Йорку 10 червня 1958, і Європейською конвенцією про зовнішньоторговельний арбітраж, прийнятою в Женеві 21 квітня 1961 (обидві конвенції ратифіковано СРСР).
Порядок виконання в СРСР рішень іноземних арбітражів визначається відповідними угодами або міжнародними конвенціями, і в першу чергу Нью-йоркською конвенцією 1958. На умовах взаємності в СРСР застосовуються положення цієї конвенції в відношенні арбітражних рішень, винесених на території держав, що не є її учасниками.
