Арборе (Ралі) Замфір (1848, Черновіци, — 1933, Бухарест), молдавський письменник і громадський діяч. Народився в дворянській сім'ї. Вчився в Кишинівській гімназії і Петербурзькій медико-хірургічній академії. За участь в студентському русі в 1869 поміщений у фортецю Петропавловськую. У 1872 біг за кордон. Разом з іншими емігрантами видавав газету «Працівники» (1875), журнал «Община» (1878). Після 1881 остаточно оселився в Румунії. У 1905 надав моральну і матеріальну допомогу матросам-потемкинцам (див. «Потемкин» ). Поступово А. відійшов від революційної діяльності, значення Жовтневої революції в Росії не зрозумів. А. належать статті і вислови про російських революційних демократів, послідовником яких він себе рахував, а також про А. С. Пушкіні, Т. Г. Шевченко і ін. Мемуарні книги «В'язниця і заслання» (1894) і «Заслання» (1896), увлекательно написані, містять коштовний матеріал про російський революційний рух 70-х рр.
Соч.: Опері алесе. [Предісл. А. С. Кидель], Кишинеу, 1957.
Літ.: Історія літературій молдовенешть, віл.(волость) 1, Кишинеу, 1958; Історія Молдавської РСР, т. 1, 2 видавництва, Кишинів, 1965.
