Арати (монг.), трудящі-скотарі в МНР(Монгольська Народна Республіка) і районах розселення монголів в КНР(Китайська Народна Республіка), в ширшому сенсі — трудящі взагалі, народ. У феодальній Монголії А. були класом кріпосних селян-скотарів, прикріплених до землі (пасовищним угіддям), власниками якої були феодали — володарські князі, що експлуатували їх працю. Напередодні революції 1921 А., що складали 92,2% населення, володіли лише 50,5% загального поголів'я худоби в країні. Класова боротьба А. проти тих, що пригноблюють приймала самі різні форми, починаючи від тих, що самовільних відкочовують і кінчаючи масовими повстаннями. А. були основною рушійною силою Монгольської народної революції 1921. У МНР(Монгольська Народна Республіка) життя А. корінним чином змінилася. Це — вільний клас, що будує соціалізм разом з тими, що склалися в МНР(Монгольська Народна Республіка) робочим класом і трудовою інтелігенцією. Сучасні А. вже не є дрібними виробниками, вони об'єднані в з.-х.(сільськогосподарський) кооперативи. Здійснюється перехід А. на осідлість. За даними на кінець 1966, А. — член з.-х.(сільськогосподарський) об'єднань — складали 47% всього населення МНР(Монгольська Народна Республіка).
В КНР(Китайська Народна Республіка) А. є складовою частиною мас трудящих в автономних районах Внутрішня Монголія (див. Монголія Внутрішня ), Синьцзян і частини провінції Цинхай. А. називалися селяни в Тувинській АССР.
Літ.: Владімірцов Би. Я., Суспільний устрій монголів, Л., 1934; Нацокдоржі Ш., З історії аратського руху в Зовнішній Монголії, М., 1958.
