Аравакськие мови, одна з найбільш крупних сімей індіанських мов, поширена на півночі Юж. Америки (у басейнах рр. Оріноко, Ріо-Негро і Амазонки), на островах Вест-індії і на півдні Флоріди. Налічує до 40 А. я., створюючих, по різних класифікаціях, 4 або 8 крупних підгруп. Найбільш відомі мови: локоно (собств. аравакський), гоахиро, острівний карібський, майпуре, ачагуа, іпуріна, таємно, піро, мохо, пареси. Фонологічна система А. я. відноситься до т.з. атлантичному типові: при розвиненому вокалізме (6—7 фонем) вона бідна консонантизмом (звичайні 12—14 фонем). Їх морфологічна структура характеризується агглютінатівним буд з деякими тенденціями до полісинтетізму. При переважанні суффіксациі велику роль грає і префіксация (присвійна в імені, суб'єктна в дієслові, преверби і т. п.). Є як приводи, так і послелоги. Займенниковий підмет незрідка слідує за дієсловом, а вказівне займенник — за визначуваним. Лексичні розбіжності по мовах істотні. Система словотворення розвинена.
Літ.: Alden Mason J., The languages of South American Indians, в кн.: Handbook of South American Indians, v. 6, Wash., 1950; Kingsley Noble G., Proto-arawakan and its descendants. The Hague, 1965.
