Апраксин Петро Матвєєвіч [1659 — 29.5(9.6) .1728], російський державний діяч, сподвижник Петра I, граф (1710). Брат Ф. М. Апраксина і цариці Марфи — дружини Федора Олексійовича (що зіграло вирішальну роль в кар'єрі А.). У 1702—1704 наніс ряд поразок швед.(шведський) військам (на р. Іжоре, в гирлі р. Нарви). З 1705 астраханський губернатор, в 1708—13 казанський. Уклав договір з Аюкой про перехід калмиків в підданство Росії (1708). З 1717 сенатор. У 1718 арештований у справі царевича Олексія, але був виправданий і брав участь у Верховному суді над царевичем. З 1722 президент Юстіц-колегії.
Літ.: Листи і папери імп.(імператор) Петра Великого, т. 1—11, СП(Збори постанов) Би. М.— Л., 1887—1964; Збори власноручних листів імп.(імператор) Петра Великого до Апраксиним, ч. 1—2, М., 1811.
