Апанасенко Іосиф Родіонович [3(15) .4.1890, с. Мітрофановськоє Ставропольською губ.(губернія), — 5.8.1943], радянський генерал армії (1941). Член КПРС з 1918. Народився в сім'ї батрака. Учасник 1-ої світової війни, прапорщик. У травні 1918 організував і очолив кінний партизанський загін в Ставрополье, з жовтня 1918 командир 1-ої кавалерійської дивізії ставропольських партизан (пізніше 6-я кавалерійська дивізія, що увійшла до складу кавалерійського корпусу С. М. Будьонного, а потім в 1-у Кінну армію). Закінчив воєнно-академічні курси (1923), курси удосконалення вищого комскладу (1928) і Військову академію ним. Фрунзе (1932). Командував кавалерійською дивізією, корпусом, в 1935—37 заступник командувача військами Білоруського військового округу. З лютого 1938 командувач військами Середньоазіатського військового округу, з січня 1941 Далекосхідного фронту, з травня 1943 заступник командувача Воронежським фронтом. Нагороджений 3 орденам Червоного Прапора і медалями. Помер від ран, отриманих під час Курської битви. Похований в Білгороді.
