Апарт (франц. aparté, від латів.(латинський) а parte — убік), монологи або репліки, вимовні так, що вважається, ніби присутні на сцені їх не чують (наприклад, в «Ревізорові» Гоголя, «Горі від розуму» Грібоєдова і ін.). Прийом А. застосовувався ще в античному театрі.
