Антистрофа (греч. antistrophe, від анти... і strophe — строфа), в античній трагедії парна строфа хорової пісні, що повторювала по ритму строфу, їй що передувала (непарну); причому кожна така пара строф зазвичай мала особливий ритм. Первинне ділення на строфи і А. було введено в ліриці, мабуть, Алкманом (почало 7 ст до н.е.). У хоровій ліриці А. була введена замість незмінної повторної строфи лесбійських поетів. Потім А. перейшла в хорові пісні трагедій (наприклад, «Прометей прикованого» Есхіла, «Едіп-цар» Софокла).
