Амір Хамзах (Amir Hamzah) (28.2. 1911, р. Бінджей, Північна Суматра, — 19.3. 1946, Куала-Бінгей), індонезійський поет. Вчився в європейських школах. Один із засновників журналу «Pudjangga Baru» («Пуджанга бару»). У поезії розвивав досягнення малайської класичної школи. Автор збірки «Тихі пісні» (1937), що відобразив песимістичні настрої поета. У баладі, присвяченій малайському національному героєві Ханг Туах, А. X. оспівував свободу. Переклав індонезійською мовою староіндійську філософську поему «Бхагавадгита», вірші Омара Хайяма, Кабіра, Лі Бо, Ду Фе і ін.
Соч.: Buah Rindu, Djakarta, 1941; Sastera Melayu lama dan radja 2 nja, Medan,1942; у русявий.(російський) пер.(переведення) — [Вірші], в збірці: Квіти далеких берегів, М., 1966.
Літ.: Сикорський Ст, Індонезійська література, М., 1965; Jassin H. Ст, Amir Hamzah radja penjair Pundjangga Вага Djakarta, 1967; Teeuw A., Modern Indonesian literature. The Hague, 1967.
