Алі-заді Абдулкерім Алі-огли (р. 11.1.1906, селище Бельгя колишнього Бакинського повіту), радянський сходознавець, фахівець з середньовічної історії Азербайджану і суміжних країн. У 1930 закінчив Ленінградський східний інститут. Академік АН(Академія наук) Азербайджанською РСР (1955). Заслуженого на діяча науки Азербайджанської РСР (1960). У 1944—50 директор інституту історії АН(Академія наук) Азербайджанською РСР; у 1955—57 виконуючий обов'язки академіка-секретаря Відділення суспільних наук АН(Академія наук) Азербайджанською РСР; у 1958—63 директор Інституту сходознавства Азербайджанської РСР. Автор робіт по історії феодальних стосунків в 13—14 вв.(століття) (про систему землеволодіння, земельну і податкову політику в державі монголів 13 — 14 вв.(століття), етимології податкових термінів і ін.). Основне дослідження А. — «Соціально-економічна і політична історія Азербайджану XIII — XIV вв.(століття)» (1956). Опублікував науково-критичні тексти вигадувань Низами Ганджеві [спільно с Е. Е. Бертельсом, 1947; Державна премія СРСР, 1948], Рашидаддіна (1957, 1965, 1968), Мухаммеда Ібн Хиндушаха Нахчевані (1964).
Список основних праць А. див.(дивися) в журналі «Народи Азії і Африки», 1966 № 4.
