Алюмінотермія
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Алюмінотермія

Алюмінотермія (від алюміній і греч.(грецький) thérme — теплота), а люмінотермічеський процес, здобуття металів і сплавів відновленням оксидів металів алюмінієм (див. Металлотермія ) . Шихта (з порошкоподібних матеріалів) засипається в плавильну шахту або тигель і підпалюється за допомогою запальної суміші. Якщо при відновленні виділяється багато теплоти, здійснюється позапічна А., без підведення тепла ззовні, розвивається висока температура (1900—2400°С), процес протікає з великою швидкістю, метал, що утворюються, і шлак добре розділяються. Якщо теплоти виділяється недостатньо, в шихту вводять підігріваючу добавку або проводять плавку в дугових печах (електропічна А.). У Радянському Союзі електропічна А. широко поширена. А. застосовують для здобуття низковуглецевих легуючих сплавів трудновосстановімих металів — титану, ніобію, цирконію, бору, хрому і ін., для зварки рейок і деталей сталевого литва; для здобуття огнеупора — терміткорунда.

загрузка...

  А. відкрита російським ученим Н. Н. Бекетовим (1859), в промисловості позапічний процес освоєний німецьким хіміком Г. Гольдшмідтом (1898).

  Літ.: Плінер Ю. Л., Сучильников С. І., Рубінштейн Е. А., Алюмінотермічеськоє виробництво феросплавів і лігатур, М., 1963.