Алні сплави
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Алні сплави

Алні сплави, сплави на основі системи залізо (Fe) — нікель (Ni) — алюміній (Al), що володіють високими магнітними властивостями. Технічні сплави містять 20 — 34% Ni і 11—18% Al. Із збільшенням вмісту Ni і Al у вказаних межах залишкова індукція В, зменшується, а коерцитівная сила Н з зростає. Максимальними магнітними властивостями [ B r = 0,5 — 0,65 тл , Н з = 36—48 ка/м, максимальна магнітна енергія ( ВН ) мах = 4000—5200 дж/м 3 ] володіють сплави, що містять 27—30% Ni і 11—14% Al. Наявність в А. с. домішок знижує магнітні властивості. Найбільш шкідлива домішка вуглецю, його вміст не повинен перевищувати 0,03%. Магнітні властивості А. с. можуть бути покращувані додатковим легуванням Сі (до 6%), З (до 12%), Si (сплави алніси) і Ti. Подальше збільшення магнітних властивостей А. с. з вмістом З понад 12% можливо вживанням термомагнітної обробки (див. Магнико ) . Магніти з А. с. зважаючи на їх високу твердість і крихкість виготовляють фасонним литвом або металокерамічним способом, магніти складного профілю — електроїськровимі методами обробки. Магніти з А. с. поширені в радіоприймальних пристроях, акустичних апаратах, приладах електровимірювань регулюючих апаратах, магнітних сепараторах і ін.

  Літ.: Лівшиц Би. Р. і Львів Ст С., сплави на железоникельалюмінієвой основі, М. Висококоерцитівниє, 1960; Постійні магніти. Довідник, пер.(переведення) з англ.(англійський), М. — Л., 1963.

  Би. А. Самарін.