Алексєєв Михайло Павлович [р. 24.5(5.6) .1896, Київ], радянський літературознавець, академік АН(Академія наук) СРСР (1958; член-кореспондент 1946); професор БРЕШУ(Ленінградський державний університет імені А. А. Жданова) (з 1932). Почесний доктор Оксфордського, Паризького, Бордоського, Ростокського, Будапештського університетів. Керівник сектора взаємозв'язків російської і зарубіжних літератур в інституті російської літератури АН(Академія наук) СРСР (Пушкінський будинок). З 1959 голова Пушкінської комісії АН(Академія наук) СРСР. Багато досліджень А. присвячені вивченню ролі російської і ін. слов'янських літератур в історії світової культури. А. також автор робіт по англійській, німецькій, французькій, іспанській і ін. літературам і їх взаємозв'язкам з російською літературою. Відповідальний редактор академічного видання соч.(вигадування) І. С. Тургенева. Нагороджений орденом Леніна, 2 ін. орденами, а також медалями.
Соч.: Явища гуманізму в літературі і публіцистиці Древньої Русі (XVI — XVII вв.(століття)), М., 1958; З історії англ.(англійський) літератури, М. — Л., 1960; Нариси історії іспано-русявій. літ.(літературний) стосунків XVI — XIX вв.(століття), Л., 1964: Вірш Пушкіна «Я пам'ятник собі спорудив...», Л., 1967; Словники іноземних мов в російському азбуковнике XVII — ст, Л., 1968.
Літ.: Берков П. Н., М. П. Алексєєв — історик і теоретик літератури, в збірці: Російсько-європейські літературні зв'язки, М. — Л., 1966; М. П. Алексєєв. Список наукових друкарських праць, Л., 1956.
