Алексєєв Микола Олександрович [р. 4(16) .11.1873, Шостка Чернігівської губернії], діяч революційного руху в Росії. Народився в сім'ї чиновника. Член КПРС з 1897. Герою Соціалістичного Труда (1963). Студентом Військово-медичної академії в Петербурзі з кінця 1896 вів пропаганду серед робітників. У січні 1898 арештований у справі Петербурзького «Союзу боротьби за звільнення робочого класу». В кінці 1899 біг із заслання за кордон. У 1900—05 жив в Лондоні; був секретарем 3-го з'їзду РСДРП (1905). В1911—15 працював лікаркою в Східному Сибіру; у 1915 мобілізований, служив військовою лікаркою 12-го Запасного сибірського стрілецького полку. Після Лютневої революції 1917 член Іркутської ради військових депутатів і комітету Іркутської об'єднаної соціал-демократичної організації, а після її розколу — перший більшовицький представник виконавчої комісії Ради військових депутатів. Учасник Громадянської війни в 1918—19 проти військ Колчака. Був головою Киренського ревкома. З 1922 працював в Москві в Главполітпросвете, Комінтерні, потім на науково-викладацькій роботі. Делегат 22-го з'їзду КПРС (1961). Нагороджений 2 орденами Леніна, 2 ін. орденами, а також медалями.
