Акулов Іван Олексійович [12 (24) .4. 1888 — 1939], радянський партійний і державний діяч. Народився в Петербурзі в бідній міщанській сім'ї. Член КПРС з 1907. У 1913 член Виконавчої комісії Петербурзького комітету РСДРП. Піддавався арештам і засланням. У 1917 член комітету військової партійної організації Виборга, делегат 7-ої (Квітневою) Всеросійської конференції і 6-го з'їзду РСДРП(б). Активний учасник Жовтневої революції і Цивільною війни. У 1918—22 секретар Уральського обласного, голова Вятського губернського, голова Оренбурзького губернського, секретар Киргизького і Кримського обласних комітетів РКП(б). З 1922 на профспілковій роботі. У 1924 вибраний членом ЦК КП(б) В, в 1925 член ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР, голова Всеукраїнського союзу гірників, в 1927 голова Всеукраїнської ради профспілок, член Оргбюро ЦК КП(б) В, в 1929 член Президії і секретар ВЦСПС. У 1930—31 заступник наркома РКИ СССР і член Президії ЦКК(Центральна контрольна комісія) ВКП(б). У 1931—32 перший заступник голови ОГПУ. у 1932—33 член ЦК, Політбюро, Оргбюро і секретар ЦК КП(б) В по Донбасу. У 1933—35 прокурор СРСР, потім секретар ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР. Обирався членом ЦК на 15-м-коді і членом ЦКК(Центральна контрольна комісія) на 12, 13, 16-м-код з'їздах партії, членом КПК на 17-м-коді з'їзді ВКП(б).
