Адоратський Володимир Вікторович [7(19) .8.1878 — 5.6.1945], діяч Комуністичної партії, історик, філософ Академії АН(Академія наук) СРСР (1932). Народився в Казані в сім'ї службовця. Закінчив юридичний факультет Казанського університету. У революційному русі з 1900. Член Комуністичної партії з 1904, був секретарем Казанського комітету РСДРП. У грудні 1905 засланий в Астраханську губернію, в 1906 висланий за кордон. Після Жовтневої революції в 1920—29 заступник завідувача Центральним архівним управлінням, з 1928 член дирекції інституту Леніна, в 1931—39 директор інституту Маркса — Енгельса — Леніна; одночасно керував інститутом філософії АН(Академія наук) СРСР. З 1939 головний редактор інституту Маркса — Енгельса — Леніна. Делегат 16-го, 17-го і 18-го з'їздів КПРС. Наукову діяльність присвятив питанням історії марксизму. Під редакцією А. вийшли 15 томів Вигадувань Маркса і Енгельса на російському мові і 8 томів на мові оригінала. Крім того, підготував видання вибраних листів Маркса і Енгельса (1 видавництво, 1922). А.— один з редакторів Сочиненій В. І. Леніна і Ленінських збірок (з 11 по 32). Перу А. належить ряд посібників з вивчення марксизму-ленінізму. Портрет стор.(сторінка) 228.
Соч.: Ізбр. твори, М., 1961.
Літ.: Р. Конюха П., учений-марксист, «Питання історії КПРС», 1963 № 8.
