Адміністративна комісія, в СРСР колегіальний орган при виконкомі районної (міського) Ради депутатів трудящих, у функції якого входить розбір справ про адміністративну провину і рішення питання про накладення адміністративних стягнень на порушника або прийняття ін. заходів дії. Утворюються відповідними Радами (на термін повноважень цієї Ради) з числа депутатів Ради і представників громадських організацій. Склад А. до. і порядок їх роботи визначаються законодавством союзних республік (по РРФСР — див.(дивися) «Ведомості Верховної Ради РРФСР», 1962 №13, ст. 166). Як правило, А. до. очолює один із заступників голови або член або секретар виконкому Ради. У разі потреби (залежно від величини території району або міста) Рада може утворити декілька А. до.
А. до. розглядають справи про адміністративну провину, відповідальність за які передбачена актами найвищих органів державної влади або державного управління Союзу РСР, союзних і автономних республік, вирішеннями місцевих Рад депутатів трудящих і їх виконкомів. Підставою для розгляду справи в А. до. служить протокол (акт) про адміністративне порушення (провині), складений уповноваженим на те посадовою особою або представниками громадськості. Відповідно до чинного законодавства А. до. можуть застосовувати в якості міри адміністративної дії запобігання, штраф або інше стягнення, передбачене актом, що встановлює відповідальність за даний вигляд адміністративної провини. При цьому запобігання застосовується і як самостійна міра адміністративного стягнення, і замість штрафу. Про накладене стягнення А. до., як правило, доводить до зведення громадськості за місцем роботи, навчання або проживання порушника. В окремих випадках А. до. можуть передати матеріали відносно порушника до товариського суду або громадським організаціям по місцю його роботи, навчання або проживання для вживання заходів суспільної дії. Якщо ж при розгляді справи в А. до. буде встановлено, що порушення по своєму характеру підпадає під ознаки злочину, справа прямує в органи міліції або в прокуратуру.
А. до. розглядають справи на відкритих засіданнях, обов'язково у присутності порушника, якому в відповідності з чинним законодавством забезпечується можливість ознайомлення зі всіма матеріалами у справі, а також право давати пояснення по суті справи і заявляти клопотання. Справа може бути розглянуте без участі порушника лише в тому випадку, якщо порушник завчасно сповіщений про день і місце засідання комісії, але не з'явився на засідання без поважної причини.
А. до. має право вимагати від підприємств, організацій і установ необхідні документи, викликати свідків і представників державних і суспільних організацій для здобуття необхідних відомостей по питаннях, що знаходяться на їх розгляді. При розгляді справ про провину, здійснену посадовими особами підприємств, організацій або установ у зв'язку з їх службовою діяльністю, засідання А. до. може бути проведено безпосередньо на підприємстві, в організації і установі. Про день засідання комісії завжди сповіщається прокурор даного району (міста).
Постанова А. до. приймається простою більшістю голосів і підписується головою і членами комісії, що брали участь в розгляді справи. Постанова про накладення стягнення має бути вручене порушникові під розписку не пізніше чим в 5-денний термін з дня його винесення і може бути оскаржено в порядку, встановленому для оскарження адміністративних стягнень (див. Адміністративна відповідальність, Стягнення адміністративне ). Законодавство визначає види провини, за здійснення яких штраф як адміністративне стягнення накладає не А. до., а відповідні органи державного управління.
