Адзельо (Azeglio) Массимо Тапареллі, маркіз д’ (24.10.1798, Турін, — 15.1.1866, там же), італійський письменник, художник і політичний діяч. Як письменник примикав до романтичного руху, продовжуючи лінію історичного романа, почату «Обрученими» А. Мандзоні . Популярністю користувалися романи А. «Барлеттський турнір, або Етторе Фьерамоська» (1833, русявий.(російський) пер.(переведення) 1847, 1865, 1874, 1934, 1963) і «Никколо де Лапай» (1841, русявий.(російський) пер.(переведення) 1865), що сприяли зростанню національної самосвідомості. У 40-х рр. 19 ст А. поряд з Бальбо і Джоберті був ідеологом і лідером ліберального крила в італійському національно-визвольному і об'єднувальному русі. Виступав проти революційних методів боротьби, пропонуючи здійснити об'єднання Італії «зверху» під верховенством Савойської династії. Ідея італійської єдності була обгрунтована А. у роботі «Останні події в Романье» (1846). У 1847 опублікував «Проект національної програми», що став політичним кредо помірних лібералів Італії. У 1849—52 А. прем'єр-міністр і міністр закордонних справ Пьемонта.
Соч.: Racconti, leggende, ricordi, Torino. 1918.
Літ.: Фріче Ст М., Італійська література XIX ст, М., 1916; Vaccalluzzo N., М. d''azeglio, Roma, 1925; Vismara A., Bibliografia du М. d''azeglio, Mil., 1878.
