Аддісонова хвороба (по імені що описав її вперше в 1855 англійської лікарки Т. Аддісона ), бронзова хвороба, захворювання, обумовлене хронічною недостатністю функції кіркового шару надниркових, що зовні виявляється бронзовим забарвленням шкіри. Спостерігається не часто, переважно у віці 15—30 років. Причина А. би. — поразка надниркових залоз (туберкульоз, рідше — сифіліс, атрофія кіркового шару надниркових, пухлина, амілоїдоз). А. б. розвивається поступово.
Унаслідок недостатнього потрапляння в організм гормонів кори надниркових (мінералокортикоїдів) підвищується виділення з сечею натрію і хлоридів, вміст їх в крові знижується, що, при одночасній затримці калія, приводить до обезводнення організму. Знижується кров'яний тиск. Пониження вміст глюкокортикоїдів порушує вуглеводний і білковий обмін, внаслідок чого розвиваються м'язова слабкість, адинамія, легка стомлюваність, виснаження. Темне бронзове забарвлення шкіри викликається особливим пігментом (фарбувальною речовиною). Лікування — гормональні препарати.
Літ.: Зефірова Р. С., Аддісонова хвороба, М., 1963 (є бібл.); Хвороби ендокринної системи, під ред. Ст Р. Баранова, Л., 1966 (Керівництво по внутрішніх хворобах т. 7).
