Адамауа-східні мови, центральносуданськие, підсім'я мов нігер-конголезьких (по класифікації американського лінгвіста Дж. Грінберга). Діляться на 2 гілки: 1) Адамауа мови, поширені в північних провінціях Нігерії, в Камеруні, Чад, Центральноафриканській Республіці. Загальне число тих, що говорять близько 560 тис. чоловік (1964). Найбільш значні мови: чамба, донга, вірі, йунгур, лонгуда, фалі. 2) Східні мови, поширені в Камеруні, Центральноафриканській Республіці, в Республіці Конго (столиця Браззавіль), на З.-З.(північний захід) Республіки Конго (столиця Кіншаса), Республіці Судан. Число тих, що говорять близько 1,9 млн. чоловік; найбільш поширені мови: гбайа, нгбанді, санго, банда, занде. Спорідненість А.-в. я. виявляється в морфології (сліди іменних класів, маркірованих афіксами різних позиційних класів, службовців для вираження категорії числа) і в лексиці. Наприклад, в мовах вірі, чамба мумуйе є альтернативна пара суфіксів le/a для вираження єдиного і множинного числа. У мовах східної гілки банда, занде барамбо префікс а вказує на множину класу тварин. У раніших класифікаціях не розглядаються як родинні; наприклад, в роботі німецького лінгвіста Д. Вестермана і англійського лінгвіста М. Брайан ці мови потрапляють в три ізольовані групи і так далі Мала міра вивченої А.-в. я. не дозволяє рахувати питання класифікації цих мов вирішеним.
Літ.: Westermann D. and Bryan М., Languages of West Africa, Oxf., 1952; Tucker A. N. and Bryan М., Linguistic analyses. The Non-bantu languages of North-eastern Africa, L., 1966; Greenberg J., The languages of Africa, Bloomington, 1963.
