Агрономічні руди, гірські породи, що є вихідною сировиною для здобуття мінеральних добрив. Термін «А. р.» введений в 1921 Я. Ст Самойловим. До них належать гірські породи, що містять фосфор, калій і азот. А. р., що містять фосфор, представлені апатітамі і фосфорітамі . Найбільше родовище апатиту знаходиться в Хибінах на Кольському півострові. Фосфорітовиє родовища типа пласта відомі в Казахстані (хребет Каратау), а желвакового типа — в Європейській частині СРСР (Егорьевськоє, Вятсько-камськоє, Щигровськоє і ін.). Калійні А. р. добуваються на родовищах калійних солей, серед яких найбільшими є Верхнекаменськоє (Пермська область), Старобінськоє (Білорусія) і Стебниковськоє (Прикарпаття). Азот входить в склад натрієвої і калієвої селітр, що зустрічаються серед природних мінеральних утворень значно рідше. ДО А. р. відносяться також карбонатні породи (мів, вапняк, доламає), серпентініти, сапропеліти, бентоніт, перлит, вермікуліт і торф. Для виготовлення мікродобрив використовуються руди міді, бору, марганцю, цинку, кобальту, молібдену і відходи сернокислотного виробництва (піритові огарки).
Літ.: Самойлов Я. Ст, Агрономічні руди [М.] 1921; Гиммельфарб Би. М., Агрономічні руди, М.— Л., 1938; Питання геології агрономічних руд, М., 1956; Бік І. І., Агрономічні руди, 2 видавництва, Алма-Ата, 1965.
