Агрегатний верстат
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Агрегатний верстат

Агрегатний верстат, спеціальний металоріжучий верстат, побудований на базі нормалізованих кінематично не зв'язаних між собою вузлів (агрегатів). Силові вузли мають індивідуальні приводи, а взаємозалежність і послідовність їх руху задається єдиною системою управління. Незалежна робота вузлів верстата дає можливість створити раціональний ряд тіпоразмеров і уніфікувати їх конструкцію. Так, в 1966 в СРСР і країнах СЕВ(Рада економічній взаємодопомозі) прийнятий ряд з 7 тіпоразмеров основних силових вузлів А. с. А. с. найбільш поширені при механічній обробці, коли деталь залишається нерухомою, а рух повідомляється ріжучому інструменту. При цьому допускається значна концентрація операцій, оскільки можна вести механічну обробку деталі одночасно багатьма інструментами з декількох сторін. Оскільки на А. с. виробляється обробка однієї або декількох деталей, вони застосовуються головним чином на заводах масового виробництва. На мал. 1 показана одна з компоновок А. с., призначених для свердління отворів в блоці циліндрів.

  На мал. 2 дана схема компоновки А. с. вертикального типа. Один з основних уніфікованих вузлів — силова голівка або силовий стіл з бабкою. На них вмонтовуються шпиндельні коробки, що несуть ріжучі інструменти. Привід подачі силового вузла може бути гідравлічним, механічним або пневмогідравлічним. Оброблювані деталі закріплюються в затискному пристосуванні, яке може бути одно- або багатопозиційним. Останнє буває двох основних типів: з вертикальною віссю повороту, тобто встановлене на поворотному столі, і з горизонтальною віссю повороту — на поворотному барабані. Число інструментів, що одночасно працюють на одному верстаті, визначається характером виконуваних операцій (свердління, розточування, підрізування торців, нарізування різьблення і т. д.) і в окремих випадках доходить до 100 і більш. А. с. мають високу продуктивність, залежну від тривалості лімітуючої операції і циклу роботи.

  Вперше в СРСР проектування і виготовлення А. с. було почато в середині 30-х рр. в Експериментальному науково-дослідному інституті металоріжучих верстатів (ЕНІМС); на заводах СРСР працює близько 20 тис. А. с.

  При конструюванні А. с. особлива увага приділяється підвищенню надійності роботи уніфікованих вузлів і створенню умов для швидкого перекомпонування верстата на обробку іншої деталі. Для цієї мети розроблені загальносоюзні нормалі на приєднувальні розміри основних вузлів. Ведуться роботи із створення бистропереналажіваємих А. с. із застосуванням циклового і числового програмного управління для раціонального використання в серійному виробництві при груповій обробці деталей.

  Літ.: Воронічев Н. М., Автоматичні лінії з агрегатних верстатів, в збірці: Проектування і експлуатація автоматичних ліній механічної обробки, під ред. А. П. Владзієвського, М., 1962; Меладзе Р. І., Квіток Ст Д., Айзман Д. С., Агрегатні верстати, М., 1964.

  Н. М. Воронічев.