Аглютинація в лінгвістиці, освіта в мовах граматичних форм і похідних слів шляхом приєднання до Корню або до основи слова афіксів, що мають граматичні і деривати значення. Афікси однозначні, тобто кожен з них виражає лише одне граматичне значення і для даного значення завжди служить один і той же афікс. Афікси слідують один за одним, не зливаються ні з корінням ні з іншими афіксами, і їх кордони виразні. Голосні афіксів можуть піддаватися фонетичним змінам залежно від звукового складу основи (див. Сингармонізм ), можуть змінюватися і приголосні на стиках морфем, але всі ці зміни підпорядковані чисто фонетичним закономірностям, характерним для даної мови. Це спостерігається, наприклад, в більшості алтайських і угро-фінських мов. На основі характерної морфологічної ознаки А. виділяються агглютінатівниє мови . Наприклад, в туркменському ішчилерімізден — «від наших робітників» іш — корінь із значенням «справа», «робота», чи — словотворчий афікс (ішчи — «робітник»), -лер, -іміз, -ден — словоїзменітельниє афікси, значення числа (множина), приналежності (1-е обличчя множини) і відмінка, що мають відповідно (початковий відмінок).
