Автотомія
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Автотомія

Автотомія, аутотомія (від авто... і греч.(грецький) tomē — відсікання), самокалеченіє, захисна реакція, спостережувана у багатьох тварин при різкому роздратуванні, наприклад при схоплюванні хижаком. А. полягає в мимовільному відкиданні кінцівок, хвоста або інших частин тіла. Термін «А.» ввів і докладно вивчив це явище бельгійський фізіолог Л. Фредерік (1883). А. поширена у безхребетних тварин: деякі гідроїдні поліпи і актинії відкидають щупальця, немертіни і кільчасті черв'яки — кінець тіла, морські лілії, зірки і інші голкошкірі — промені, молюски — сифони, ракоподібні — клішні і інші кінцівки. З хребетних тварин А. властива лише ящіркам; вони відкидають хвіст. А. — рефлекторний процес; місце А. у кожної тварини визначене. У ящірок, наприклад, А. управляється нервовим центром, що знаходиться в спинному мозку, а перелом відбувається при різкому скороченні м'язів в тому місці хребта, де розташована поперечна хрящова пластинка. А. зазвичай пов'язана із здатністю відновлювати втрачені частини тіла — регенерацією, яка найлегше відбувається в місці А.