Автомобільна дорога
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Автомобільна дорога

вакансии в Киеве

Автомобільна дорога, комплекс споруд для безпечного і зручного руху автомобілів з розрахунковими швидкостями і навантаженнями. Розвиток автомобільного транспорту, що почався в кінці 19 ст, зажадав створення зручних доріг для руху автомобілів; поки швидкості їх руху були невеликі, обмежувалися пристосуванням гужових доріг, проводячи заходи щодо боротьби з пилом і оберігання дорожнього покриття від швидкого руйнування. Із зростанням інтенсивності руху, підвищенням швидкостей і навантажень стали виробляти більш капітальні перевлаштування гужових доріг, розширюючи проїжджі частини, усуваючи круті підйоми і спуски, збільшуючи радіуси закруглення, застосовуючи безпилові і міцні дорожні покриття і тому подібне Після 1-ої світової війни у всіх країнах стали будувати лише А. д., спеціально розраховані і спроектовані для руху автомобілів (що носять назву у Франції autoroute, в Англії motorway, в Італії autostrada, в США highway і т. п.).

загрузка...

  Залежно від призначення в загальній транспортній мережі СРСР і від розрахункової інтенсивності руху (передбачуване через 20 років число автомобілів в середньому за рік, які проходіть за добу по дорозі в обох напрямах) А. д. розділяють на 5 технічних категорій. Чим вище розрахункова інтенсивність руху, тим вище категорія дороги і її технічні характеристики, в першу чергу розрахункова швидкість рухи (для 1-ої категорії 150 км/ч, для 5-ої категорії 30 км/ч). Розрахункова швидкість — найбільша за умовами безпеки руху швидкість одиночного легкового автомобіля.

  Технічна класифікація А. д. СРСР приведена в таблиці. 1.

 

Таблиця. 1. — Технічна класифікація автомобільних доріг СРСР

 

Показники

Технічні категорії автомобільних доріг

1-я

2-я

3-я

4-я

5-я

Перспективна середньодобова інтенсивність руху автомобілів в обох напрямах

 

Більш

6000

6000—

   3000

3000—

   1000

1000—

    200

 

Менш

   200

Розрахункова швидкість руху, км/ч

150

   120

   100

   80

60

Ширина проїжджої частини, м-код

2х7,5

і більш

    7,5

       7

     6

4,5

Ширина смуги руху, м-код

3,75

3,75

   3,5

   3,0

4,5

Найбільші подовжні ухили ‰

30

  40

    50

    60

70

Найбільша допустима вага, переда-ваємий колесами одиночній наїбо-  леї навантаженої осі автомобіля, кн            

100

100

    60

    60

60

                                                            тс

10

      10

      6

      6

  6

  Основні елементи, що визначають поперечний профіль автомобільної дороги ( мал. 1 ): відстань а між бровкамі в, умовно називають шириною земляного полотна; проїжджаючи частина би, узбіччя г для тимчасової зупинки автомобілів; резерви д, з яких беруть грунт для зведення земляного полотна; обрізи е — частини дорожньої смуги для розміщення пішохідних і велосипедних доріжок, зелених насаджень, ліній зв'язку, лінійних будівель, транспортних пристроїв і так далі На проїжджій частині владнують дорожній одяг. Покриття же — верхній шар дорожнього одягу, споруджуваний з найміцніших дорожно-будівельних матеріалів, сприймає навантаження від коліс автомобілів. Покриття має бути рівним з шорсткою поверхнею і забезпечувати хороше зчеплення з колесами автомобіля. Підстава з — шар дорожнього одягу, що несе, сприймає розрахункове навантаження автомобілів. Додатковий шар підстави і має різне призначення (що дренує, морозостійкий і т. п.). Для кращої видимості кордонів проїжджої частини і зміцнення країв покриття владнують краєві смуги до, що відрізняються від покриття кольором.

  В місцях проходу А. д. через водотоки (річки, струмки і т. п.), ущелини, а також в місцях пересічення з іншими шляхами сполучення владнують штучні споруди — мости, труби, шляхопроводи, транспортні розв'язки і ін. ( мал. 2 ).

  Бурхливе зростання автомобільного транспорту викликало збільшення інтенсивності руху по А. д. як вантажних, так і легкових автомобілів. Це зажадало спеціальних заходів, що забезпечують підвищення безпеки, регулювання руху і обслуговування тих, що проїжджають: уздовж бровок встановлюють або підвішують над проїжджою частиною дорожні знаки і покажчики, на крутих поворотах владнують віражі (односхилі ухили проїжджої частини до центру кривої), обгороджування дороги, виробляють розмітку проїжджої частини, обладнали світильниками і т. д.; для обслуговування пасажирів і водіїв споруджують автовокзали, автопавільйони, автозаправні станції, станції технічного обслуговування, мотелі, кемпінги і т. п., а для забезпечення вантажних перевезень, крім того, — вантажні автостанції, склади, оборотні гаражі і тому подібне

  Одній з найважливіших транспортно-експлуатаційних характеристик А. д. є її пропускна спроможність (ПС), тобто максимальне число автомобілів, яке без заторів може пройти через дану ділянку А. д. протягом певного проміжку часу (наприклад, за годину). Величина ПС в основному залежить від ширина і кількості смуг руху, радіусів закруглень і подовжніх ухилів, складу транспортного потоку, швидкості руху, погоди. Максимальна ПС двохсмуговий А. д. шириною 7—7,5 м-коду за сприятливих дорожніх умов (сухе покриття, відкрита незабудована прямолінійна і горизонтальна ділянка без пересічень в одному рівні і т. д.) складає близько 2 тис. легкових автомобілів в годину або, приблизно, 20 тис. легкових автомобілів в добу. Наявність вантажного рухи різко знижує ПС і при 70—80% вантажних автомобілів в транспортному потоці ПС двохсмуговий А. д. шириною 7—7,5 м-коду складає 8—9 тис. автомобілів в добу. Якщо фактична інтенсивність руху на А. д. перевищує величину ПС, утворюються затори і транспортно-експлуатаційні показники А. д. різко знижуються.

  Будівництво А. д. у СРСР здійснюють за допомогою високопродуктивних дорожніх машин по потоковому методу з вживанням комплексній механізації. При зведенні земляного полотна широко використовують бульдозери, скрепери, автогрейдери і ін. Окремі конструктивні елементи і деталі дорожніх споруд виготовляють на спеціально обладнаних полігонах і заводах. Асфальто- і цементобетонниє суміші готують на автоматизованих установках змішувачів. Повністю механізований пристрій вдосконалених дорожніх покриттів і підстав для них.

  При експлуатації А. д. безперебійний рух підтримує служба ремонту і вмісту А. д., а регулювання і забезпечення безпеки здійснюють Державтоінспекція.

  Основні напрями технічного прогресу в будівництві А. д.: підвищення транспортно-експлуатаційних якостей дорожніх покриттів і їх термінів служби, впровадження досконалішої технології будівництва і зменшення залежності виконання будівельних робіт від кліматичних умов.

  Літ.: Будівництво автомобільних доріг, під ред. Н. Н. Іванова, т. 1—2, М., 1963—64; Автомобільні дороги, М., 1964.

  В. К. Некрасов

 

  Мережа автомобільних доріг. Повсюдне будівництво А. д. було викликано швидким зростанням автомобільного парку. Якщо в 1913 довжина тих, що знаходилися в експлуатації доріг загального користування складала не більше 25 тис. км., те мережа А. д. у 1965 налічувала понад 18 млн. км. (див. таблиці. 2).

Таблиця. 2. — Загальна протяжність автомобільних доріг земної кулі (млн. км.) на 1965

 

Загальна протяжність А. д.

В т.ч. з твердим покриттям

З них вдосконалені

Вся сеть, %

Світ в цілому

18,3

       10,9

5,0

  100

Капіталістіч. і развівающие-

    ся країни

15,7

9,7

4,6

85,7

в т.ч. економічно разві-

           тиє

12,2

8,8

4,3

66,6

           економічно слабо-

           розвинені

3,5

0,9

0,3

19,1

Социалістіч. країни

2,6

1,1

0,3

14,3

 в т.ч. СРСР

1,4

0,4

0,1

 

           інші европ.(європейський) країни

0,7

0,5

0,2

 

  Розміщення А. д. по частинах світу в 1965 (без СРСР і інших соціалістичних країн) показано в таблиці 3.

Таблиці. 3. — Протяжність мережі автомобільних доріг по частинах світу в капіталістичних країнах, що розвиваються, на 1965

 

Частини світу

Загальна протя-

женность A. д.

В т.ч з твердим

покриттям

З них усовер-

шенствованних

тис. км.

%

тис, км.

%

тис. км.

%

Європа

3535

22,5

2630

27,1

1570

33,9

Азія

1885

12,0

1015

10,4

   225

  4,8

Африка

1400

  8,9

  315

   3,2

     85

  1,8

Сівши. Америка

6730

42,8

5060

52,2

2500

54,0

Лат. Америка

1150

  7,3

  260

  2,7

     90

  1,9

Австралія і Океанія

1035

  6,5

  430

  4,4

   170

  3,6

Разом

        15735

   100

9710

  100

4640

100

  Густина мережі А. д. (1964) складала в середньому на земній кулі 24 км. (на 100 км 2 обжитої території), у тому числі в капіталістичних країнах, що розвиваються, — 30 км. (з них в слаборозвинених країнах —9,7 км.), в соціалістичних країнах — 11,0 км. (в т.ч. в СРСР — 9,6 км.). Той же показник на 10 тис жителів виглядає так: світ в цілому — 56 км.; капіталістичні країни, що розвиваються, — 72 км., у тому числі слаборозвинені — 23 км. ; соціалістичні країни — 24 км., у тому числі СРСР — 59 км.

  Найважливіші А. д. світу. Західна Європа: Лондон — Париж — Ніцца — Рим — Палермо; Лондон — Лозанна — Мілан — Бріндізі; Лісабон — Париж — Стокгольм; Лісабон — Берн — Копенгаген — Стокгольм — Хельсінкі; Лондон — Відень — Будапешт — Бєлград — Александруполіс — Стамбул; Рим — Берлін — Осло — Стурдаль; Рим — Відень — Варшава; Лондон — Гаага — Берлін — Варшава; (Париж) — Прага — Варшава — (СРСР); Трієст — Прага — Щецін — Гамбург — Берлін — Прага — Будапешт — Бухарест — Констанца; Берлін — Вроцлав — Краків — Пшемисль — (СРСР).

  Азія: Базерган (кордон з Туреччиною) — Хой — Тегеран — Мешхед — Герат — Кабул — Пешавар — Ісламабад — Поділи — Дакка — Кало — Пномпень — Сайгон і Тегеран — Керман — Лахор — Поділи (далі через непал) — Дакка — Рангун— Бангкок — Куала-Лумпур — Сінгапур — Джакарта — Денпасар (о. Балі).

  Африка: Каїр — Александрія — Тріполі — Туніс — Алжір — Танжер, Каїр — Луксор — Хартум, Алжір — Нігер, Алжір — Конго, Танжер — Дакар.

  Північна Америка: Вашингтон — Нью-Йорк — Олбані — Буффало, Чикаго — Омаха — Шайенн — Сан-Франциско, Чикаго — Сент-Луіс — Новий Орлеан (США); Торонто — Монреаль (Канада).

  Латинська Америка: Нуево-Ларедо — Мехіко — Гватемала — Сан-Сальвадор — Манагуа — Сан-Хосе, Ріо-де-Жанейро — Сан-Паулу — Монтевідео — Буенос-Айрес — Вальпараісо, Каракас — Богота — Кито — Ліма — Ла-Пас — Буенос-Айрес.

  Австралія: Мельбурн — Сідней — Брісбен, Мельбурн — Аделаїда — Порт-Огаста, Джералдтон — Перт — Олбані.

Табл.4. — Густина мережі автомобільних доріг по частинах світу (км.)

 

Частини світу

На 10 тис. жит.(жителі)

На 100 км 2

вся мережа

дороги з твердим покриттям

вся мережа

дороги з твердим покриттям

Європа

109

 82

93

70

Азія

   17

   9

12

  6

Африка

   46

 10

  5

  1

Сівши. Америка

319

232

31

23

Латів. Америка

  49

  11

  5

  1

Австралія і Океанія

582

247

12

  5

  А. д. СРСР. Споруда А. д. у СРСР здійснюється з врахуванням розміщення населених пунктів, залізниць, водних і повітряних шляхів сполучення і трубопроводів. По народно-господарському значенню, характеру обслуговуваних ними населених пунктів А. д. діляться на: загального союзного значення, що забезпечують міжреспубліканські зв'язки і сполучаючі столиці союзних республік між собою і найважливішими економічними центрами, а також обслуговуючі міжнародні повідомлення, аеропорти і курорти загальносоюзного значення; республіканського значення — забезпечуючі міжобласні зв'язки і сполучаючі республіканські і обласні центри між собою і важливими економічними центрами областей, залізничними станціями і портами, а також під'їзди к А. д. загальнодержавного значення; обласного значення — забезпечуючі внутріобласні зв'язки і сполучаючі центри областей з міськими і районними центрами, а також важливі промислові і сільськогосподарські пункти з мережею доріг республіканського значення, залізничними станціями і портами; місцевого значення,