Абу Ханіфа ад-Дінавері Ахмед ібн Дауд (р. рожд. невідомий, Дінавер, Іран, — помер близько 895), арабоязичний філолог, натураліст, історик. За походженням перс.(персидський) Займався також географією, астрономією, математикою і ботанікою. Автор літературних і філологічних вигадувань: «Книга про поезію і поетів», «Книга про красномовство» і ін. У багатотомну «Книгу про рослини» він включив вірші арабських поетів, що згадували або описали рослини. Повністю дійшло до нас історичне вигадування «Книга довгих вістей» («Китаб аль-ахбар ат-тіваль»), один із зразків арабської класичної прози, що містить також, окрім деяких відомостей по загальній історії, коштовний матеріал по історії Ірану з 637 до середини 9 в.; текст виданий російським сходознавцем В. Ф. Гиргасом в Лейдене (1888); пізня передмова і покажчики до тексту складені І. Ю. Крачковським (1912).
Соч.: Kitâb al-ahbâr at-tiwâl, publ. par V. Guirgass, Leide, 1888.
Літ.: Brockelmann C., Geschichte der arabischen Litteratur, Bd I, Weimar, 1898, S. 123, Suppl.-Bd I, Leiden, 1937, S. 187.
