Абульгасан
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Абульгасан

Абульгасан (псевдонім; справжнє ім'я Абульгасан Алібаба огли Алекперзаде) (р. 1906, Баськал), азербайджанський радянський письменник. Закінчив Бакинський педагогічний інститут (1932). Був вчителем. Брав участь у Великій Вітчизняній війні 1941—45. Друкується з 1927. У розповідях 20—30-х рр. створив позитивні образи жінки. А. — один з тих, що зачинають радянського романа в Азербайджані. Темі колективізації сільського господарства і встановленню Радянської власті в селі присвячені романи «Підйоми» (1930) і «Світ рушиться» (1933). Події Вітчизняної війни і оборони Севастополя відбиті в романі «Бастіони дружби» (ч. 1—4, 1948—67), в розповідях «Сини і отци», «Лейтенант Щербан», «Місце побачення». Сатирична повість «Внуки старою Тамаши» (1957) направлена проти пережитків старого побуту. Нагороджений орденом «Знак Шани».

  Соч.: Терс адамлар, Баки, 1967; у русявий.(російський) пер.(переведення)— Світ рушиться, М., 1967.

  Літ.: Нарис історії азербайджанської радянської літератури, М., 1963, с. 461—76.

  А. Мірахмедов.