Абрамов Кузьма Григорович (р. 12.11.1914, село Старі Наймани, нині Большеберезниковський район Мордовської АССР), мордовський радянський письменник. Член КПРС з 1962. Заслуженого на письменника Мордовською АССР (1964). Друкується з 1935. Автор збірок розповідей: «Розповіді» (1959), «Русяві коси» (1961), «Хмелинка» (1968) і др.; п'єс: «Нова сила» (1951), «Новосілля» (1964), «В кожного своя хвороба» (1969) і ін. Найбільш значний твір — роман-трилогія «Найман» (у російському переведенні — «Ліс шуміти не перестав», 1961, «Люди стали близькими», 1962, «Дим над землею», 1966) з життя мордовського радянського села 20—50-х рр. Роман «Своя ноша не тягне» (1967) присвячений морально-етичним проблемам. Нагороджений 2 орденами, а також медалями.
Літ.: Письменники Радянській Мордовії, Саранськ, 1958; Забавіна Ст, К.Г. Абрамов. Нарис життя і творчості, Саранськ, 1966; Далада Н., Ліс шумить, в його кн.: Весняний вітер, М., 1968.
